Ліндсей Лохан, 24 роки, актриса, співачка, модельєр: «Кіно – це моя пристрасть»

Одна з найбільш важковиховуваних голлівудських актрис нового покоління. Ліндсей вдавалося грати ролі милих американських простушок, паралельно лікуючись від депресії і алкоголізму. Мабуть, без таланту тут не обійшлося

Ви стали актрисою ще в дитинстві. Чи не втомилися від своєї професії?

Я завжди мріяла бути зіркою. У дитинстві справжніми зірками для мене були актори, які грали в великих, вічних фільмах, популярних і сьогодні. Вів'єн Лі, наприклад. Зараз же все просто. Популярність досягається піаром і роботою агентів. Від чого я втомилася, так це від невсипущої уваги папараці, від яких доводиться тікати на скаженій швидкості.

Ваші роботи як модельєра та консультанта неодноразово піддавалися критиці, будете далі працювати на цій ниві?

Скоріше так, ніж ні. Розумієте, коли я почала спільний проект – колекцію «Монро», мені виповнився лише 21 рік. Погодьтеся, в такому віці сміливо стверджувати, що ти розбираєшся в моді краще за інших. Але спробувати було варто. Це досвід, хоч і негативний.

Які образи вам даються легше?

Звичайно, комедійні. Вони близькі мені по духу. Але трагедію, біль і страх грати цікавіше, складніше. Головне, щоб в кінці навіть найнапруженішого фільму наступав щасливий кінець, інакше кіно втратить свій розважальний характер.

Останні роки ЗМІ пишуть про ваше повернення на великі екрани. Самі ви відчуваєте в собі сили знову працювати на повну силу?

Кіно – це моя пристрасть. Я зроблю все, щоб знову працювати над фільмами, зніматися у знаменитих режисерів... У кожного в житті бувають помилки, просто суспільство не всім їх вміє прощати. Це не справедливо, але публічним людям доводиться миритися з цією несправедливістю заради слави.

Над чим вам хотілося б попрацювати?

Над хорошими фільмами, великими історіями, не одноденками. Я б хотіла повністю жити роботою, зануритися в неї. Не люблю увагу і шум навколо своєї персони. Віддаю перевагу цілодобовому перебуванню у знімальному павільйоні, а не в перукарні.

Адже вам доведеться починати все спочатку...

Так, я це усвідомлюю. Але ж я сама винна в усьому, що відбувалося. Тепер є два варіанти: знову потрапити в клуб анонімних алкоголіків або стати справжньою актрисою. Я повинна побудувати свої сходи вгору знову. Інакше чекає порожнеча...

Тюремне ув'язнення, штрафи, суди, реабілітаційні центри... Як ви все це витримали?

Не знаю. Не можу стверджувати на всі сто відсотків, що «витримала». Продовжую боротися з собою, з тими душевними травмами, які заподіяв колись батько... Хоча можу сміливо сказати, що не дивлячись на все, що сталося, я до біса хороша актриса!

Ви так активно розповідаєте про роботу. Складається враження, що хочете відвести увагу від інших тим...

Натякаєте на особисте життя? Зараз робота для мене стоїть на першому місці. А на тему сексуальної орієнтації, стосунків я говорити дійсно не люблю. І крапка!

Ще одна знаменита скандалістка Періс Хілтон останнім часом все більше уваги приділяє благодійності. Як ви ставитеся до такого роду занять?

Позитивно. Мрію про те, що коли-небудь створю свою сім'ю і зможу усиновити дитину з якої-небудь неблагополучної країни.

Ви пам'ятаєте, коли у вас вперше попросили автограф?

Це сталося після того, як я знялася в «Пастці для батьків». Мені було 13 років. Афіші та плакати були розклеєні всюди. Дівчата підходили, щоб сфотографуватися зі мною. А я просто хотіла спокійно сходити з друзями в магазин...

Як ви ставитеся до пліток?

Терпимо. Іноді дуже весело почитати про себе небилиці. В американських газетах писали, що ще в дитинстві я зробила пластичну операцію – це нісенітниця. У таких ситуаціях треба зберігати самовладання, адже ти завжди краще будь-якого журналіста знаєш, що правда, а що ні.

Переклад Шури Зайцевой