Коштовне каміння: як визначити підробку?

На сучасному ювелірному ринку підробляють рубіни, діаманти, гранати, смарагди... Що вже казати про коштовне каміння «другого класу». Як запідозрити та визначити підробку?

Янтар

Відрізнити справжній янтар від недостиглого (копалу) або підробок із пластика насправді неважко. Спробуйте ось що:

• Крапніть спиртом у непомітному місці, на найменшу янтарну намистинку. Якщо вона стала липкою напомацки – можна закладатися, це копал!
• Те ж саме можна зробити з краплею рідини для зняття лаку. Наносимо на 5 секунд і одразу стираємо. Якщо залишиться пляма – це також копал.
• При нагріванні янтар плавиться, а потім спокійно кипить, виділяючи пари з ароматним запахом. Недаремно в середні віки його вживали у храмах і церквах замість ладану. Пластик на основі епоксидних смол чадітиме з їдким, неприємним запахом.
• Янтар не тоне в солоній воді. Щоб провести тест, змішайте 1 частку солі з 2 частками води і гарненько розмішайте, щоб сіль розчинилася. Киньте у воду зразок – пластик потоне, а янтар одразу спливе.

Бірюза

У бірюзи море відтінків – від небесно-блакитного до кольору морської хвилі, тому не вірте, що зеленава бірюза – це підробка. Вкраплення чорного, темно-зеленого, білого і золотавого кольору – також не ознака підробки, а «острівці» породи, в якій народився камінь. Проте підроблюють бірюзу дуже часто – частіше, ніж решту коштовного каміння.

Найсучасніший спосіб пібробки – синтетична імітація. Дуже подібна до справжньої «віденська» бірюза – термічно оброблена і спресована суміш малахіту, гідроокису алюмінію і фосфорної кислоти. «Неоліт» – суміш фосфату міді та гідроокису алюмінію – можна визначити за яскравим і рівномірним зеленувато-жовтим забарвленням, не характерним для справжньої бірюзи. Синтетична бірюза однорідна, з білястими мікровкрапленнями, і ніколи не втрачає свого кольору.

Бірюзу часто підроблюють пластмасою – вона не пориста, при нагріванні плавиться і пахне просто жахливо! За бірюзу видають забарвлений халцедон, лазурит і навіть кістки! Найпопулярніша і найгірша імітація – фарбований мінерал кауліт. На перший погляд – жодних відмінностей, хіба що фарфоровий блиск, якого у справжньої бірюзи немає. Та почніть лишень одягати прикрасу – верхній шар швидко зітреться, і камінь з бірюзового перетвориться на білий.

Перли

Природні перли бувають морськими і річковими. Оскільки вони неймовірно дорогі, ми частіше маємо справу з перлами культивованими – це неперлова основа (метал, пластмаса, шматочок перламутру) і шар перлу завтовшки до 1 мм. Знамениті ювелірні компанії Mikimoto, Tiffany та інші вважають за краще працювати саме з культивованими перлами, адже вони мають правильну, гарну форму, міцність і довговічність. І природні, і штучно вирощені перли мають шари наростання і специфічно чіпляються за зуб, а розтерті на порох і залляті оцтом, виділяють бульбашки вуглекислого газу. Натуральна перлина пружна – якщо її кинути на скляну поверхню, вона підстрибне кілька разів.

Підроблені перли – це бездоганна форма і підозріло низька ціна. Найчастіше це кульки зі скла або пластику, обмазані речовиною з перемеленої риб'ячої луски та лаку. Їх можна розпізнати, процарапавши тонкий верхній шар, під яким знаходиться пластик.

Лазурит 
У природному лазуриті прожилки тонкі та білі. Якщо вони блакитного кольору – камінь підфарбовували. Адже синій лазурит – найдорожчий. Відрізнити підроблений лазурит просто – занурте його у воду, і вона стане блакитною.

Корал 
Імітації коралу виготовляють із фарбованого пластика або керамічного скла. Відрізнити їх можна в основному за підозріло низькою ціною і «плямистими», нерівномірно забарвленими намистинами.

Топаз 
Під виглядом топазу рідко, але можна купити аметист або цитрин – менш дорогі камені, заздалегідь знебарвлені. Тут кмітливість безсила – знайти 10 відмінностей зможе лише фахівець. За ціною топазу «чайникам» можуть продати і раухтопаз – насправді звичайний димчастий кварц.

Текст: Катерина Бойченко